Літо з книгою
Пахне літо
На дзвінкій галяві теплим літом
Заквітчалась липка першим цвітом,
І сама страшенно здивувалась:
"Та невже ж таке зі мною сталось?"
Зашуміли трави над землею,
Здивувались також разом з нею.
Забриніли дзвоники ласкаві:
"Ой, же й дух солодкий на галяві!
Пелюстки у нас лілові й білі,
Та чомусь ми пахнути не в силі..."
Жовтим оком дивиться ромашка:
"Від такого цвіту дихать важко!"
І радіють бджоли-медоноші:
"А для нас ці квітоньки - хороші!"
Повна липка радості і суму:
"Через що, - зітхає, - стільки шуму?"
І ховає гілочки розквітлі,
Миті в зливах, скупані у світлі.
В лісі меду теплого налито:
Пахне цвіт на липці.
Пахне літо!
М. Пригара
М. Пригара