Літо з книгою

Пахне літо

На дзвінкій галяві теплим літом

Заквітчалась липка першим цвітом,

І сама страшенно здивувалась:

"Та невже ж таке зі мною сталось?"

Зашуміли трави над землею,

Здивувались також разом з нею.

Забриніли дзвоники ласкаві:

"Ой, же й дух солодкий на галяві!

Пелюстки у нас лілові й білі,

Та чомусь ми пахнути не в силі..."

Жовтим оком дивиться ромашка:

"Від такого цвіту дихать важко!"

І радіють бджоли-медоноші:

"А для нас ці квітоньки - хороші!"

Повна липка радості і суму:

"Через що, -  зітхає, -  стільки шуму?"

І ховає гілочки розквітлі,

Миті в зливах, скупані у світлі.

В лісі меду теплого налито:

Пахне цвіт на липці.

Пахне літо!

М. Пригара